Алергія на орієнталів — чи вважаються вони гіпоалергенними чи ні?

Придбання домашнього улюбленця — дуже захоплива і водночас хвилююча подія, що вимагає участі всіх членів сім’ї. Але крім своїх уподобань, необхідно враховувати і деякі особливості здоров’я. Алергікам важливо розуміти, чи справді орієнтал, що сподобався їм, гіпоалергенний чи ні.

Встояти перед чарівністю цього азіатського красеня з кумедними вухами-опахалами непросто, тому не поспішайте відмовляти собі в покупці через алергію в анамнезі. Усталена думка про небезпеку котячої шерсті — всього лише міф. Боятися потрібно не її, а специфічних білків, про які ми розповімо в нашій статті.

Корисно знати: Алергія на котів / кішок.

З чим пов’язана алергія на кішок?

Ви легко зрозумієте, чи справді орієнтали алергенні чи ні, якщо ознайомитеся з причинами алергічної реакції на тварин. Головний провокатор — уже згадані раніше білки, що входять до складу всіх біологічних рідин.

Більшість алергіків чутливі до таких різновидів:

• Fel D1, або утероглобін;
• Fel D4, або ліпокалін.

Ці речовини виробляють секреторні залози. Разом із потом і слиною вони переносяться на шкіру і шерстний покрив, а в процесі линьки розносяться по всьому будинку. Тому шерсть виступає лише «посередником» і не відіграє ключову роль. Повністю лиса порода теж може провокувати алергію, тому що вона володіє точно такими ж білками.

Чи належать орієнтальні кішки до гіпоалергенних чи ні?

Гіпоалергенними прийнято називати породи, які викликають алергічну реакцію рідше, ніж інші. До найцікавіших із них належать ті, хто від початку має нижчу концентрацію білків-алергенів. Найвідоміший представник із такою особливістю — сибірська кішка. Це доводить, що довжина і густота шерсті — далеко не найголовніші критерії.

Описана властивість характерна і для розглянутих азіатських кішок. Вони теж виробляють порівняно низьку кількість Fel D1 і Fel D4.

Алергічність орієнтальних кішок дійсно невелика, особливо в ранньому віці.

Рівень утероглобіну та ліпокаліну в кошенят завжди нижчий, ніж у дорослих тварин. Через це ознайомлювальне спілкування з маленькими улюбленцями в розпліднику зазвичай непоказове. Воно може дати якусь реакцію тільки за гострої форми хвороби, але в такому разі буде безпечніше відмовитися від придбання будь-якої породи кішок.

Ще один важливий плюс породи — любов до води. Білки, що скупчуються на шкірі та шерсті, успішно видаляються під час миття із зоошампунем. Завдяки цій процедурі ймовірність розвитку алергії на орієнтала можна тримати на дуже низькому рівні.

Не можна не відзначити і слабо виражене підшерстя. Воно забезпечує дуже мізерне і практично непомітне линяння, до того ж в обох різновидів: короткошерстого і довгошерстого.

Після статевого дозрівання синтез білків стабільно посилюється. Тому приблизно в 4-6 місяців у вас можуть раптово розвинутися симптоми алергії на кішку, до якої ви встигли звикнути. Така проблема зазвичай успішно вирішується кастрацією, що дає змогу трохи зменшити кількість Fel D1 і Fel D4. На відміну від грумінгу, вона дає довгостроковий, а не короткостроковий результат.

Важливо розуміти, що сльозотеча, чхання, нежить та інші характерні симптоми в присутності кішки або кота можуть бути не пов’язані з ними безпосередньо. Утероглобін і ліпокалін — далеко не єдині алергени, на які реагує гіперчутливий імунітет. Він також може продемонструвати аналогічну реакцію після вдихання побутового пилу або пилку рослин, що налипли на шерсть. Точний подразник здатне визначити тільки алергологічне тестування: аналіз крові або шкірні проби.

Як жити з алергією на домашніх улюбленців?

Відсутність алергії на орієнтала в перші місяці після його придбання не повинна вводити вас в оману. Вона може бути зумовлена малим віком вихованця та накопичувальним характером хвороби. Тому краще працювати на випередження і навмисно підтримувати максимально низьку кількість алергенів у домі.

При утриманні кішки алергік повинен:

• Делегувати весь догляд іншому члену сім’ї або грумеру, або працювати в рукавичках.
• Відмовитися від спільного сну, заборонивши вихованцеві перебувати у своїй спальні.
• Придбати низку корисних пристроїв для очищення навколишнього повітря.
• Виключити ігри з руками і ногами, які можуть призвести до контакту зі слиною під час отримання укусів і подряпин.
• Підтримувати чистоту лежака і місця годування.
• Підібрати непильний наповнювач і максимально закритий лоток.
• Своєчасно прибирати будь-які відходи життєдіяльності, залишені в туалеті.
• Каструвати кошеня відразу після статевого дозрівання.

Не менш важливо дотримуватися гігієни рук і, звичайно ж, приймати прописані лікарем-алергологом препарати. Варто зазначити, що регулярне зіткнення з низькими дозами алергену може піти вам на користь. Такі умови забезпечують той самий ефект, що й популярна АСІТ-терапія (метод лікування алергії, що передбачає поступове введення в організм дедалі більших доз алергену).

Що важливо врахувати під час вибору породи?

Відносно низька алергічність орієнтальних кішок — великий плюс, але не потрібно орієнтуватися тільки на неї. Перед придбанням кошеняти важливо переконатися, що ви зійдетеся один з одним характером і зможете забезпечити своєму улюбленцю все необхідне.

Насамперед любителі породи рекомендують врахувати її «балакучість» і тактильність. Якщо вам неприємні специфічне нявкання цих кішок і їхня нав’язливість, то краще віддати перевагу більш мовчазній і незалежній породі, якій достатньо перебувати десь поруч і не залазити на коліна за кожної зручної нагоди.

Другий важливий момент — висока активність.

Потребу у фізичних навантаженнях можна задовольнити через ігри. Тут стануть у пригоді не менш енергійні діти та інші домашні тварини, яких орієнтал з радістю визнає своїми друзями.

Підійде порода і любителям подорожей. Її представники прив’язуються виключно до людини і спокійно переносять зміну місця проживання.

Чи є повністю гіпоалергенні породи?

Алергія може розвинутися на будь-яку кішку, включно з орієнтальною. Тому під час купівлі кошеняти важливо орієнтуватися на особливості, що мінімізують ймовірність виникнення алергічної реакції.

До умовно «безпечних» порід належать:

• Сибірська. Володарка великих габаритів і розкішної шерсті з різноманітними забарвленнями.
• Абіссинська. Гнучка красуня з точеним силуетом, що нагадує міні-версію пуми.
• Сіамська. Найвідоміша представниця з колор-пойнтовим забарвленням (з темними плямами на найхолодніших ділянках тіла), доповненим строго блакитними очима.
• Балінез. Напівдовгошерстий родич «сіамів».
• Оцикет. Незважаючи на трохи дикуватий вигляд і екзотичне забарвлення, не є гібридною породою.
• Яванез. Близький родич «сіамів» і балінезів, примітний більш варіативними забарвленнями.
• Бенгальська. Гібридна порода, для якої характерний глітерінг (м’яке мерехтіння шерсті, що забезпечується різним забарвленням внутрішнього і зовнішнього шару волосків) і обов’язковий малюнок на шерсті у вигляді плям або мармурових розводів.

Придатних для алергіків кішок насправді набагато більше. Особливої обережності слід дотримуватися під час вибору лисих порід, оскільки без регулярного догляду їхня алергенність стрімко зростає. Під час утримання таких улюбленців важливо дуже уважно стежити за станом їхнього здоров’я і шкіри зокрема, щоб не допустити появи лупи й активного лущення.

Додатковий матеріал: Усе про алергію на абіссінських (абісинських) кішок.

Поведінкові особливості тварин у 2025 — досвід експертів.