Алергія на котів / кішок.

Алергія на шерсть — найпоширеніша причина прилаштування кішки в добрі руки. Причому більшість власників навіть не намагається розібратися в проблемі, підшукуючи улюбленцю нову сім’ю буквально з першого чиху. У сьогоднішній статті розповідаємо про види імунних реакцій на тварин, популярні міфи про алергію і з’ясовуємо, чи можна тримати кішку людям з високою сенсибілізацією (чутливістю до алергенів).

У чому причина алергії на кішку?

Насамперед зруйнуємо усталений стереотип: котяча шерсть не алерген у чистому вигляді, а скоріше «транспортний засіб», що доправляє антигени в організм людини. Те, що ми називаємо алергічними реакціями, спричинене протеїнами, що містяться в слині, сечі, слізній рідині та сальних залозах котів. Найвідоміший із таких білків — Fel d1.

Цікавий факт: лікарі-алергологи виділяють близько 20 різних алергенів, які здатний продукувати організм кошеняти. При цьому за ступенем концентрації антигенів коти залишають кішок далеко позаду.

На шерсть протеїни потрапляють під час котячого туалету, вилизування і сльозотечі. Людині з сенсибілізованою імунною системою залишається лише трохи приголубити улюбленця або полежати з ним на дивані. Після цього організм запустить механізм знищення білка, стимулюючи потужний викид гістаміну, який, своєю чергою, спровокує симптоми алергічної реакції.

Котяча шерсть — це не єдиний переносник Fel d1. Білок, розмір якого становить менш як 5 мікрон, може вільно «мандрувати» на відмерлих частинках шкіри (лупи), змішуватися з кімнатним пилом і осідати на будь-яких горизонтальних поверхнях. На думку фахівців, ризик схопити напад алергії зберігається навіть у приміщеннях, де кішки були присутні 2-3 місяці тому, причому внутрішній простір кімнати може бути і не «завалений» шерстю.

Як зрозуміти, що у вас алергія на котів: поширені симптоми та види імунної відповіді

Наскільки неприємними та небезпечними будуть контакти з котячими антигенами залежить від їхньої концентрації та індивідуальних особливостей організму людини. Зазвичай перші помітні симптоми проявляються через 5-10 хвилин спілкування з пухнастим «виробником алергії». Реакція розвивається по наростаючій, досягаючи піку через 2,5-3 години. Існує кілька поширених видів імунної відповіді на контакт із кішкою.

Респіраторна

Найчастіше зустрічається форма, пов’язана з порушеннями дихальної функції. Симптоми: чхання, течія з носа / нежить, закладеність пазух, свербіж, набряк слизової носа, напади кашлю із задишкою, першіння в горлі.

Шкірний

Відчуття свербежу на шкірі, печіння, висипання.

Шлунково-кишковий

Цей вид реакції трапляється рідше, бо для запуску цього механізму потрібно, щоб котячий білок потрапив у травну систему. Найчастіше таке трапляється з маленькими дітьми, які люблять куштувати на смак іграшки або піднімати з підлоги дрібне сміття і класти до рота. Симптоми: нудота, блювота, болісні відчуття в районі пупка.

На деякі типи імунної відповіді можуть нашаровуватися додаткові симптоми, наприклад, алергічний кон’юнктивіт. У людини, яка контактувала з антигеном, червоніють склери (білки), набрякають повіки, виникає неприємне відчуття різі та піску в очах одночасно зі сльозотечею. Найнебезпечніший вид реакції на кішок — набряк Квінке, що супроводжується набряканням не тільки слизових оболонок, а й підшкірно-жирової клітковини, а також іноді перетікає в напади задухи.

Коли з’являється алергія на тварин?

Чутливість до протеїну Fel d1 формується в дитинстві. Якщо до 14 років у дитини не виникало алергічних реакцій на котів, з великою ймовірністю цього не станеться надалі. Однак 100% гарантії все одно немає.

Спадковий фактор теж відіграє чималу роль. Якщо один із батьків алергік, у 25% випадків схильність до непереносимості антигенів буде отримана і дитиною. Нерідко алергію на кішку плутають із реакцією організму на інші подразники.

• Особи, які перебувають на самовигулі, часто приносять на шерсті пилок рослин. Тож якщо власник котика страждає від полінозу (сезонного алергічного ринокон’юнктивіту), то напад неминучий.
• Косметика для тварин, засоби від бліх і навіть наповнювач для лотка здатні стати неочевидними джерелами неприємних симптомів для людей із сенсибілізацією. При цьому більшість власників буде все одно підозрювати у своїх бідах кішку.

Іноді реакція організму на «бомбардування» антигенами затримується, тобто можна роками співіснувати з котом під одним дахом, не відчуваючи неприємних симптомів, а потім у лічені дні отримати серйозний набряк слизової оболонки, висипання та кашель.

Кішка і новонароджена дитина в будинку: чи є небезпека розвитку алергії?

Проживання на одній території малюка і кішки не привід бити на сполох. Ба більше, вчені вважають, що наявність пухнастого улюбленця в будинку — гарне тренування імунітету. Щоправда, першість у цьому питанні все ж за собаками, дружбу з якими настійно рекомендують дітям зі схильністю до астми. Щодо котів можна лише сміливо стверджувати те, що сусідство з ними в перший рік життя дитини не є головною і єдиною причиною появи алергії.

Останнім часом все частіше піддається критиці необхідність ізоляції дітей і дорослих від потенційних алергенів. Останні дослідження лікарів-алергологів доводять, що регулярний контакт з цими тваринами дозволяє імунній системі «загартуватися» і стати байдужою до алергенів, причому, не тільки тваринного походження. Варто підкреслити, що регулярне спілкування з тваринами не тільки позитивно впливає на нервову систему, а й знімає стрес, який провокує розвиток різних захворювань — нейродермітів, бронхіальної астми, і інших.

Гіпоалергенні породи кішок: правда чи міф маркетологів?

Як не хотілося б вірити в чудеса, але алергію викликають усі кішки без винятку. Навіть легендарні голиші-сфінкси. Так, вони практично не мають шерсті, але на їхній шкірі достатньо антигенів, щоб влаштувати будь-якому гіперчутливому організму хороший струс.

Порада частіше купати безшерсту кішку, видаляючи з її тіла алергенний білок, у цьому випадку не працює. Одне купання на день нічого не змінить, тому що після нього сфінкс встигне неодноразово вилизатися і забезпечити шкіру новим арсеналом антигенів.

Бенгали, орієнтали та невські маскарадні, які не мають підшерстя, теж часто потрапляють у топову десятку гіпоалергенних улюбленців, хоча повною мірою такими не є. Просто линька у перерахованих порід менш рясна, ніж у їх родичів. Відповідно, квартирою буде витати трохи менше шерсті та пуху, «заряджених» Fel d1.

Після кастрації кота алергії не буде?

Серед заводчиків популярна думка, що кастрація знижує концентрацію білка Fel d1 у слині та сечі тварини і, відповідно, робить присутність кота в будинку не такою небезпечною. Ветеринари цю версію категорично не підтримують, оскільки прямої залежності між рівнем протеїну і хірургічною процедурою не виявлено.

Тож якщо розраховуєте, крім контролю над репродуктивною функцією, отримати бонус у вигляді гіпоалергенності вихованця, змушені вас розчарувати. З великою ймовірністю чхати і плакати від контакту з кастрованим котом доведеться не менше, ніж від його фертильних одноплемінників.

Корми для котів проти алергії у людей

Здається неймовірним, але фахівці розробили сухий корм, який істотно знижує концентрацію Fel d1 у виділеннях кішок. Поки таку унікальну їжу пропонує виключно компанія Purina (бренд Pro Plan). Секретним компонентом, що нейтралізує дію алергену, є продукт переробки курячого яйця. За офіційною інформацією на упаковці «сушки», інгредієнт зв’язує молекули Fel d1, після чого вони вже не становлять серйозної небезпеки для імунітету. Тобто пухнастий чистюля, як і раніше, вилизує шерсть, але тепер його слина вже не чинить такої дії на імунітет, як раніше.

Виробник обіцяє зниження рівня протеїну в слині та сечі на 47% вже на третьому тижні годування. Однак попереджає, що корм по-справжньому працює тільки в комплексі з іншими профілактичними заходами.

Відгуки заводчиків, які випробували новинку на власних улюбленцях, уже є в Мережі. Перед покупкою з ними можна ознайомитися й отримати більше інформації про продукт.

Як вилікувати алергію на котів?

На жаль, назавжди усунути сприйнятливість до білка Fel d1 не можна. Але підібрати правильне медикаментозне лікування цілком реально. Зверніться за консультацією до алерголога-імунолога, здайте алергопроби, щоб упевнитися, що у вашій проблемі винні коти, а не щось інше, і дотримуйтесь призначень лікаря.

• Зазвичай алергію купірують H1-блокаторами. Часто це антигістамінні препарати нового покоління, які не викликають сонливості.
• Щоб максимально швидко вивести протеїн Fel d1 з організму, до процесу додатково підключають ентеросорбенти.

Якщо імунна реакція супроводжується шкірними висипаннями, що заважають повсякденному життю, рекомендується посилити дію антигістамінних засобів мазями та гелями для зовнішнього застосування. Прибрати закладеність носа при алергії на кішок, а також неприємне першіння в горлі допоможуть звичайний небулайзер і фізрозчин.

За важких форм перебігу хвороби застосовується АСІТ-терапія (алергенспецифічна імунотерапія). Її функція — змінити реакцію імунітету на алерген і таким чином домогтися стійкої ремісії. Після АСІТ можна не користуватися стандартними антигістамінними препаратами, що значно підвищує якість життя.

Суть методики полягає в поступовому введенні в організм алергенів, на які виробилася негативна реакція імунітету. Препарати вводяться сублінгвально і підшкірно залежно від обраної схеми лікування. Дозування антигенів визначається лікарем і поступово підвищується. У результаті правильно проведеної терапії відповідь імунної системи на подразники стає гранично нейтральною.

Правила життя з кішкою, якщо є алергія на шерсть

Якщо реакція на білок Fel d1 легка і помірна (виняток — алергія з астматичним компонентом), а розлучатися з улюбленцем вкрай не хочеться, можна спробувати заходи профілактики.

• Зведіть тактильний контакт з улюбленцем до мінімуму. У жодному разі не цілуйте його і не підносьте близько до обличчя, щоб алергени не потрапили у ваш організм.
• Завжди мийте руки з милом після того, як погладили кішку.
• Частіше робіть вологе прибирання в будинку. Оптимально — раз-два на день.
• Зменшіть кількість текстилю у квартирі. Килими, мостинки, пухнасті пледи, м’які штори — все це дуже добре накопичує і зберігає алергени. Тож що менше в приміщенні буде таких «сховищ», то краще для імунітету.
• Частіше вичісуйте та купайте тварину. Своєчасне видалення відмираючих, неодноразово вилизаних шерстинок — запорука того, що дихатися алергіку буде набагато легше. І звісно, не забувайте в момент таких процедур про медичну маску.
• Не пускайте кота у власне ліжко та й узагалі в спальню. Краще облаштуйте для нього окреме спальне місце в іншій кімнаті.
• Встановіть удома очищувач повітря, який видалятиме шерстинки, пилок рослин, пил та інші збудники алергічних реакцій.

Ну і зрозуміло, обмежтеся одним вихованцем. Зі зростаючим числом тварин у будинку, концентрація антигенів різко збільшується. Та й стежити за чистотою в приміщенні, коли в ньому мешкає 3-4 пухнастих хвостиків, на порядок важче.

Поведінкові особливості тварин у 2025 — досвід експертів.