Акіта-іну та сіба-іну: відмінності та подібності.

Обидві ці породи собак були виїдені в Японії і мають деякі схожі риси. Наприклад, тварини вирізняються вірністю і відданістю своїм власникам. Однак і специфічних особливостей у цих вихованців чимало. Насамперед — це різниця в екстер’єрі. У цій статті детально розглянемо всі відмінності акіта-іну і сіба-іну, розберемося, яким людям вони підійдуть.

Вибір породи собаки має ґрунтуватися на особистих уподобаннях, способі життя потенційного господаря і його можливостях. Адже від цього залежить, чи зможе він забезпечити вихованцеві правильне утримання і догляд, чи вийде у нього виростити щасливого улюбленця. Тому перед покупкою важливо вивчити особливості породи.

Акіта-іну

Порода виникла в провінції Акіта, що розташовується на півночі Японії. Предків цих псів використовували для полювання на великих тварин, таких як ведмеді та кабани. Протягом багатьох століть акіта-іну вважалися ідеальними мисливськими собаками і символом сили та мужності.

На початку 20-го століття акіта-іну стали популярними у виставкових колах і були визнані національним скарбом Японії. Однак, під час Другої світової війни поголів’я було практично втрачено. Після військових дій залишилося всього кілька акіта-іну, які вижили, і вони стали основою для відновлення популяції. У 1931 році було створено Клуб любителів породи, який встановив стандарти і займався розведенням з метою збереження унікальних характеристик цих тварин.

Сьогодні акіта-іну користується популярністю в усьому світі. Пси вважаються прекрасними сімейними улюбленцями. Вони відомі своєю впевненістю, відданістю власникам і охоронними якостями.

Опис

Акіта-іну — це порода собак, яка має свої особливості зовнішності та екстер’єру. Собаки мають сильну і потужну статуру, їхня голова виглядає пропорційною по відношенню до корпусу. Хвіст акіта-іну зазвичай високо поставлений і може бути злегка зігнутим над спиною. Кінцівки прямі та мускулисті. Морда в них широка, з рівним профілем. Кобелі виглядають більшими, суки — значно витонченішими.

Очі мають мигдалеподібну форму і зазвичай темні. Зуби акіта-іну мають бути сильними та здоровими, білосніжного кольору. А прикус — ножицеподібним. Ніс чотирилапого виглядає немаленьким. Його колір безпосередньо залежить від забарвлення тварини. У світлих особин він може бути коричневим.

Це порода, яка має невеликі вуха трикутної форми. Вони можуть мати незначний нахил вперед. Стандартом не допускається наявність надмірно великих вушних раковин або звисання їхніх кінчиків.

Характер

Акіта-іну — це віддані пси, які не зможуть пережити зміну господаря. Вони дуже сильно прив’язуються до своєї сім’ї. Тварини мають прекрасно розвинений інстинкт охоронця і готові захистити «свою» людину за необхідності.

Крім цього, акіта-іну вважаються досить ніжними й ласкавими натурами. Вони дуже добре поводяться з дітьми і можуть стати відмінними компаньйонами для них. Вони дуже терплячі та спокійні, що робить їх ідеальними сімейними улюбленцями.

Однак важливо пам’ятати, що акіта-іну — це великі та сильні собаки. Тому необхідно безперервно контролювати спілкування тварин з дітьми, щоб уникнути можливих травм.

Як і будь-яка інша порода собак, акіта-іну потребує соціалізації та виховання з самого раннього віку. Собаки володіють чудовим інтелектом і здатні швидко вчитися, але можуть бути в процесі навчання впертими і самостійними.

Оскільки вони володіють добре вираженим охоронним інстинктом, важливо починати спілкування з оточуючими людьми і тваринами якомога раніше, щоб собака соціалізувався і навчився себе поводитися в суспільстві правильно, не був агресивно налаштований по відношенню до сторонніх.

Загалом, акіта-іну — це чудові сімейні пси, які можуть принести багато радості та любові у ваше життя. Однак варто врахувати, що вони вимагають терпіння і своєчасного виховання, тому краще, якщо їхній власник буде досвідченим собаківником.

Забарвлення

Стандарт акіта-іну визначає, що забарвлення цієї породи можуть бути таких видів:

• Рудий. Ці особини мають мідно-червону шерсть із чорними або білими відмітинами на морді, шиї, грудях, животі та кінцівках. Відтінок може варіюватися: бути як світлішим, так і темнішим.
• Чорний. Такі пси мають густу чорну шерсть із відсутністю відмітин. Хоча наявність шерстинок світлішого забарвлення допускається.
• Білий. Ці тварини є володарями білосніжної шерсті. Численні темні відмітини на вухах і голові не характерні для цього забарвлення. Вихованців із таким типом шерсті відносити до альбіносів не можна, оскільки пігментація повік і губ у них — темна.
• Тигровий. Забарвлення вважається рідкісним. Особливість таких тварин — наявність на основному темному кольорі смужок світлішого відтінку.

Сіба-іну

Історія сіба-іну починається в Японії. Вона вважається однією з найдавніших порід собак. Слово «сіба-іну» в перекладі з японської означає «маленький пес».

Тварини спочатку використовувалися для полювання на дрібну дичину. Ці собаки жили в сільській місцевості в різних регіонах Японії. Протягом багатьох років порода розвивалися тільки на території цієї держави, проте це не виключило змішання крові. Цей процес почався, коли торговці в країну почали завозити інших псів.

Під час Другої світової війни популяція сіба-іну скоротилася через погані умови життя та харчування. Однак після війни її було повністю відновлено.

На початку 20-го століття заводчики поставили собі за мету відновити популяцію чистопородних сіба-іну. Офіційний стандарт було ухвалено 1934 року. Через два роки породу також було визнано національним надбанням Японії.

Опис

Сіба-іну — собаки, головна відмінність яких від акіта-іну — це, перш за все, габарити. Голова у представників цієї породи середніх розмірів, широка, виглядає об’ємною завдяки пухнастій шерсті. Вона має круглу форму. Щелепи потужні. Морда коротка і закруглена, характерна особливість — наявність «чорної» маски. Вуха середнього розміру, трикутної форми, мають гострі кінчики. Вони мають високу поставу, на голові стоять прямо. Шия сіба-іну доволі коротка і мускулиста, її лінія рівна.

Хвіст помірної довжини, високо поставлений. Закручений у кільце. Корпус компактний і пропорційний. Спина собаки виглядає прямою і стійкою. Грудна клітка глибока і широка, а живіт — підтягнутий, невідвислий. Кінцівки прямі та паралельні. Лапи округлої форми, з недовгими пальцями. Кігті переважно темного кольору.

Характер

За характером ця порода собак чимось нагадує кішок. Вони мають схильність до норовливості. До того ж вони дуже охайні і навіть, як кішки, вміють вилизувати свої лапи. Ці пси тямущі та самостійні, вони абсолютно не нудьгують, коли залишаються вдома без власника. Пес завжди знайде для себе справу.

Ці собаки — справжні філософи. Іноді здається, що пес займається спогляданням навколишнього світу, занурившись у себе. Він може довго сидіти без руху, роздивляючись на пейзаж за вікном. Однак ці «мислителі» не позбавлені цікавості. Улюбленець завжди буде готовий бути в центрі уваги своєї родини, брати участь у її справах.

Сіба-іну потребують своєчасної соціалізації. Песика важливо з раннього дитинства вчити спілкуватися з навколишнім світом, не виключати його контакту з іншими тваринами та сторонніми людьми. Тільки в цьому випадку вийде виростити собаку, який спокійно реагує на чужих.

Тямущі сіба-іну — пси з яскравим темпераментом і схильністю до свавілля. Тому вони потребують вимогливого власника з досвідом утримання вихованців.

Забарвлення

Забарвлень у собак цієї породи може бути кілька. Найпопулярніше забарвлення вихованців — червоне. По суті, ці тварини — власники рудої шерстки. Рідше можна зустріти сіба-іну чорного кольору. У цьому разі на тілі собаки обов’язково присутні світліші підпалини.

Крім того, існує тип забарвлення, який називають сезам. Такі пси мають шерсть, що поєднує в собі однакову кількість ворсинок різних кольорів. До того ж ще може бути чорний і червоний сезам, коли шерстинки зазначеного в назві кольору переважають.

Абсолютно всі собаки мають уражиро — освітлення на морді, шиї, животі, грудях, нижній частині хвоста і внутрішніх сторонах кінцівок.

У чому відмінності акіта-іну та сіба-іну?

Ці дві породи відрізняються одна від одної, насамперед, габаритами. Зріст акіта-іну може досягати 70 см, а максимальна висота сіба-іну — всього 41 см. Можна сказати, що вони менші вдвічі.

У сіба-іну шерстяний покрив не такий пухнастий, тому не вимагає особливо частого догляду, як у акіти. До того ж він жорсткіший на дотик. Мордочка в акіт виглядає ширшою, саме завдяки шерсті, яка дуже щільна, не прилягає до шкіри. Можна сказати, що на морді у собаки вона утворює «щічки». Таких великих «щік» у сіба-іну немає.

Відмінність сіба-іну та акіти-іну — це і дозволені стандартами забарвлення. Перші не можуть мати забарвлення білого кольору. Всі інші забарвлення збігаються в обох порід.

Оскільки сіба-іну дуже нагадують поведінкою кішок і самостійно стежать за своєю шерстю, можна сказати, що вони більш охайні. Тому мити їх, можливо, доведеться не так часто.

Головна різниця між акіта-іну та сіба-іну — характер. Акіта-іну легше піддаються дресируванню, хоча і вважаються свавільними, а сіба-іну — ще більш самостійні собаки, характером схожі на кішку. Можна з упевненістю сказати, що і для однієї, і для іншої породи потрібен досвідчений власник.

У чому схожість?

Людині, яка не розуміється на породах, на перший погляд може здатися, що ці собаки мало чим відрізняються один від одного. І дійсно, спільних рис у цих вихованців чимало.

Перерахуємо основні:

• Очі. У цих тварин вони мають схожу форму — вони трикутні, посаджені злегка косо, досить глибоко. Це створює характерний вираз морди у собаки. Забарвлення райдужки — тільки каре.
• Пігментація повік і губ. В обох порід забарвлення губ і повік, як правило, насичене, чітко помітне. Однак у особин зі світлішою шерстю пігмент може бути менш темним.
• Статура. Вона і в акіт, і в сіба пропорційна, гармонійна. Собаки виглядають підтягнутими та спортивними.
• Хвіст. Має однакову форму в обох випадках — згорнутий колечком і закинутий на спину собаки.
• Форма вух. І в акіта-іну, і в сіба-іну вуха стоячі, трикутної форми. Можуть бути злегка нахилені вперед.
• Лапи. У цих порід схожа форма лап. Вони виглядають компактними, пальці зібрані в «грудку», недовгі, кігті зазвичай добре пігментовані.

Головна схожість у характері цих тварин — безмежна вірність власнику та його родині. А також добре розвинений інстинкт охоронця і захисника. Ці улюбленці дуже прив’язані до «своїх» людей і готові щохвилини перебувати поруч із ними.

Думка власників про дві породи

Власники цих порід, насамперед, відзначають привабливий зовнішній вигляд вихованців. Їхню пухнасту шерсть, милу мордочку з розкосими очима. Господарі акіт часто порівнюють своїх улюбленців з ведмежатами. У той час як власники сіба-іну знаходять схожість песиків з лисичками. Особливо у собак червоного забарвлення.

Собаківники зазначають, що відмінності в активності та рухливості в сіба-іну та акіта-іну немає, тому обидві породи потребують достатнього рівня фізичних навантажень. Ще цим псам-інтелектуалам потрібна розумова стимуляція, тобто різні завдання-головоломки.

Люди говорять про те, що і одна, і інша порода може чудово адаптуватися як до життя в умовах міста, так і в сільській місцевості. За бажання пси зможуть перебувати у вольєрі навіть узимку.

Якщо говорити про здоров’я, то власники відзначають таке: акіти міцніші за своїх побратимів — сіба-іну. Вони рідко хворіють на різні захворювання, не бояться холоду, ніколи не застуджуються. У сіба-іну іноді діагностуються офтальмологічні проблеми, а також алергічні реакції (частіше на їжу).

Ставлення до дітей

Сіба-іну та акіта-іну є породами собак, які вирізняються гарним ставленням до дітей будь-якого віку. Вони відомі своєю відданістю та добре розвиненими охоронними якостями, тому вважаються відмінними сімейними улюбленцями.

Однак варто пам’ятати, що кожен собака має свій характер та індивідуальні особливості, тому необхідно враховувати, що деякі сіба-іну та акіта-іну можуть бути недовірливими до незнайомих дітей. У будь-якому разі, соціалізація з раннього віку та правильне навчання допоможуть знизити можливість виникнення проблем і створять здорове та безпечне середовище для спілкування дітей і тварин, яке в будь-якому разі має відбуватися тільки під наглядом дорослих членів сім’ї.

Ставлення до інших тварин

Акіта-іну та сіба-іну можуть проявляти територіальну та домінантну поведінку щодо інших тварин у будинку, особливо якщо вони з’явилися в сім’ї раніше. Цих собак спочатку виводили як охоронців, вони схильні до домінантної поведінки, тому можуть проявляти свою лідерську натуру в «зграї».

Щоб собаки спокійно реагували на родичів та інших тварин, важливо з раннього віку займатися соціалізацією: водити їх на майданчики для вигулу, не забороняти спілкуватися з улюбленцями тощо.

Особливості харчування

Загалом обидві породи вважаються невибагливими в їжі, але все ж харчування цих японських псів має нюанси. Японці з давніх-давен привчили тварин до особливого виду їжі: до рису та морепродуктів. Однак у сучасних умовах таке однотипне годування навряд чи підійде домашнім улюбленцям.

Звісно, морепродукти, як-от риба чи креветки, містять багато корисних поживних речовин, приміром, Омега-3 жирні кислоти, вітаміни та мінерали. Рис також є хорошим джерелом вуглеводів. Він має бути вареним і приготованим без солі або спецій. Ці продукти допустимо використовувати на натуральному типі харчування і тільки за рекомендацією ветеринарного фахівця, щоб унеможливити появу у пса алергії та інших проблем зі здоров’ям.

Сухий повнораціонний корм є ідеальним варіантом для собаки будь-якої породи, оскільки він зазвичай збалансований і містить всі необхідні поживні речовини. Однак переконайтеся, що обраний раціон підходить для віку вашого собаки, його активності, а також не містить штучних барвників, ароматизаторів або консервантів. Краще для вибору марки продукту звернутися по допомогу до ветеринара.

Виховання та дресирування

Дресирування сіба-іну та акіта-іну мало відрізняється від дресирування інших порід собак, але є деякі особливості, які слід враховувати. Насамперед, це схильність таких вихованців до впертості. Власнику важливо стояти на своєму і домагатися від тварини виконання всіх завдань.

Ось деякі рекомендації:

• Починайте тренування з цуценячого віку. Ранній початок дресирування допоможе встановити межі дозволеної поведінки для собаки.
• Використовуйте позитивне підкріплення. Обидві породи цінують похвалу і смачну винагороду у вигляді ласощів.
• Соціалізуйте пса. Це особливо важливо для сіба-іну та акіта-іну, оскільки вони можуть бути недовірливими щодо чужих людей або інших тварин. Беріть їх у громадські місця, познайомте з іншими собаками і людьми.
• Віддавайте перевагу коротким заняттям. Псам складно витримувати тривалі тренування, краще розділити їх на невеликі за часом заняття і пропонувати їх тварині протягом дня по кілька разів.
• Зверніться до професійного тренера, якщо ви відчуваєте труднощі з дресируванням. Досвідчений фахівець може розробити індивідуальний план занять, який допоможе скорегувати поведінку вашого собаки.

Терміни (тривалість) життя

Ще одна відмінність сіба-іну від акіта-іну — терміни життя. Вважається, що собаки більших порід живуть менше. Тривалість життя акіти — 8-10 років, а сіба — 13-16. Однак, це лише усереднені показники. Якщо собаці буде забезпечено правильний догляд, за його здоров’ям будуть постійно стежити, він зможе стати довгожителем.

Чи підійдуть породи для квартири?

Сіба-іну та акіта-іну — це дві породи японських собак, які загалом вважаються придатними для квартири. Сіба-іну, звісно, через їхній розмір, будуть оптимальнішим варіантом для власників, які проживають в умовах міста. Однак для власників великих апартаментів цілком можна завести й акіту. Обидві ці породи зможуть жити у квартирі, якщо їм будуть надані правильні умови утримання та догляду.

Гуляти з собакою в цьому випадку потрібно багато — мінімум по 3 години на день, надаючи тварині максимум фізичної активності. Хорошим рішенням стане також участь вихованця в спортивних змаганнях.

Варто знати:

• Яку породу собак вибрати для квартири та дитини?
• ТОП собак для квартири середніх розмірів.
• Топ-12 порід собак для квартири.

Кому підійдуть породи?

Сіба-іну підходять для тих власників, які:

• Готові багато часу проводити за містом, вивозити вихованця на природу;
• Є любителями довгих енергійних прогулянок;
• Мріють мати собаку, придатного для участі в спортивних заходах;
• Мають сильний, спокійний, урівноважений характер;
• Мають досвід у дресируванні собак;
• Є мисливцями, люблять тривалі походи;
• Хочуть завести охайного собаку без запаху, який не потребує занадто складного догляду.

Акіта-іну — порода собак, що підходить для людей, які:

• Є власниками великих міських апартаментів або просторого заміського будинку;
• Мріють завести пса з охоронними якостями для життя у вольєрі;
• Мають вимогливий і наполегливий характер, вміють демонструвати свій авторитет перед твариною;
• Планують придбати пса, який зовнішнім виглядом нагадує плюшевого ведмедика;
• Вважають себе шанувальниками японських порід.

Головні відкриття у догляді за улюбленцями 2025 року.