3 причини чому псується сіно: як не дати тваринам померти від голоду.

Багато тваринників стикаються з проблемою псування сіна. Найчастіше воно починає «горіти», а в зимовий період може пліснявіти і гнити. Сьогодні ми розглянемо основні причини, через які сіно може почати псуватися, і обговоримо методи, які дадуть змогу врятувати кормові запаси.

Сіно «горить»

Найчастіша проблема під час зберігання сіна полягає в тому, що воно починає сильно нагріватися і тліти, перетворюючись на труху. Це відбувається через природні процеси компостування та ферментації внаслідок життєдіяльності різних мікроорганізмів. Причиною неконтрольованого розмноження бактерій, які розігрівають сіно, є підвищена вологість трави. Сіно просто недостатньо добре просушене. Велику небезпеку тут становить самозаймання трави під дією високих температур, якщо вчасно не вжити заходів із порятунку запасів.

Зрозуміти, що сіно «горить» дуже просто: воно виділятиме багато тепла і ви побачите пару, а іноді й дим. Може бути присутнім запах тління трави і затхлість. Тепло легко відчути і рукою. Велика кількість тепла збиратиметься ближче до центру рулону, тюка чи скирти. Якщо сіно зберігається насипом, найбільша температура буде в тій частині, де трава покладена найбільш щільно.

Що ж робити, якщо сіно почало «горіти»?

Найперша невідкладна дія — терміново розкачати рулон або тюк, розворушити скирту або насип і розкидати сіно якомога меншим шаром для просушування. Осередки «горіння» і зіпсоване сіно потрібно прибрати. Просушування залишків, що збереглися, краще проводити до повного просихання, щоб сіно стало дуже ламким і набуло жовтого кольору.

Якщо у вас немає можливості розкачати рулон або розворушити скирту повністю, можна вдатися до використання солі. Потрібно взяти сіль грубого помелу в кількості близько 20 кг солі на 1 тонну сіна. Пошарово посипайте нею траву, намагаючись дістатися до максимально можливої глибини. Такий метод дасть змогу призупинити процес «горіння» на деякий час і зберегти хоча б верхні шари сіна. Після використання солі оброблений тюк або скирту потрібно якомога швидше згодувати тваринам. Зіпсоване і зотліле сіно в жодному разі не можна давати тваринам, щоб не нашкодити їхньому травленню.

Сіно пліснявіє і гниє

Друга головна проблема, особливо актуальна в холодні пори року — пліснява і гниль. Якщо в «горінні» сіна винна погана просушка трави під час заготівлі, то причиною пліснявіння і гниття є неправильні умови зберігання готових запасів і зараження грибком у місці зберігання у постачальника.

Головну небезпеку становлять підвищена вологість у приміщенні та відсутність вентиляції. Також велику роль відіграють перепади температур, якщо сіно зберігається в місці, куди часто заходять з вулиці: у такому разі всередині приміщення утворюється багато конденсату, що знову ж таки сильно підвищує вологість.

Найчастіше цвіль досить важко виявити, якщо не оглядати сіно перед годуванням тварин. Хоча в запущеній стадії осередки ураження видно неозброєним оком. Першою ознакою псування стане відмова поголів’я від поїдання такого корму. Також можна відчути запах цвілі, якщо занести холодне сіно в приміщення і дати йому гарненько зігрітися. Гниття помітити простіше за кольором і консистенцією трави.

Як врятувати запаси від плісняви та гнилі?

Якщо ваші запаси почали пліснявіти і гнити, потрібно терміново вживати заходів. Якщо сіно зберігається в приміщенні, постарайтеся якомога краще провітрити його і позбутися підвищеної вологості. Залежно від ступеня псування, потрібно буде або просто прибрати пліснявеле або гниле сіно, або повністю розкачати рулони і розворушити скирти, якщо пліснява і гниль проникли вглиб. Збережені запаси потрібно максимально просушити і якомога швидше згодувати, щоб запобігти подальшому псуванню.

У разі, якщо у вас є інше сіно, краще повністю позбутися зіпсованого, оскільки грибок може поширитися і завдати шкоди всім кормовим запасам, а також здоров’ю тварин. Найчастіше практикують запарювання пліснявого сіна в окропі або його обробку гарячою парою перед годуванням, однак це не є гарантією знищення цвілі.

Профілактика

Часто пліснявіння і гниття зазнає сіно, яке зберігається на вулиці під покривним матеріалом. Це відбувається, коли укриття занадто щільно прилягає до трав. Під час температурних перепадів на ньому утворюється багато вологи, через що сіно сиріє, уражається патогенними грибами або гниє. Тому укривний матеріал має нещільно прилягати до запасів, головна його функція — захищати сіно від опадів. Рулони та скирти мають добре провітрюватися, щоб їх не псувала зайва волога.

Часто гниттю і пліснявіння піддається сіно, що зберігається прямо на підлозі або землі. Особливо це небезпечно для недостатньо просушеної трави. Зберігати рулони і тюки потрібно на піддонах, щоб вони не вбирали вологу з підлоги або землі, не піддавалися впливу дощів або снігу. Скирти також рекомендується спочатку формувати на піддонах або помостах із жердин.

Сіно обледеніло

Ще одна досить часта проблема, яка трапляється в холодну пору року. Обмерзання відбувається через потрапляння опадів або конденсату на запаси і подальші заморозки. Також це трапляється і при недостатньому просушуванні сіна, якщо воно зберігається під покривним матеріалом. Вирішення цієї проблеми — правильні умови зберігання запасів. Вони мають бути захищені від опадів, конденсату і підвищеної вологості.

Від обледенілого сіна краще відразу позбуватися. Як правило, льодовою кіркою покривається тільки верхній шар. Не варто намагатися просушити таке сіно, оскільки воно виділятиме багато вологи, що може призвести до псування інших запасів. Крім того, мокре сіно — прекрасне місце для розвитку грибів і бактерій. До того ж воно може призвести до здуття і порушення мікрофлори органів травлення у тварин.

Що робити, якщо сіно врятувати не вдалося, а тварин потрібно чимось годувати?

Іноді буває так, що все наявне сіно зіпсовано, а закупити нове в найкоротші терміни немає можливості, при цьому залишити тварин без корму не можна. У такому разі можна вдатися до крайніх заходів, але пам’ятайте, що годування зіпсованим сіном дуже небезпечне для здоров’я тварин, і потрібно якомога швидше розв’язати проблему з купівлею свіжих якісних кормових запасів.

При «горінні»

Якщо сіно «горить», то головною проблемою буде відмова тварин його їсти. Загалом сіно, що «горить», не таке небезпечне, як гниле і пліснявеле. Для годування його необхідно добре просушити, а для кращого поїдання посипати сіллю. У деяких випадках траві намагаються надати приємного аромату, обприскуючи настоями трав, щоб замаскувати затхлість і запах «горіння». У найгірших ситуаціях зіпсоване сіно можна обдавати окропом і просушувати прямо перед годуванням, щоб знизити ймовірність розладу травлення у тварин.

У разі пліснявіння

Коли сіно уражене пліснявою, краще зовсім не ризикувати і не годувати ним поголів’я. Якщо ситуація все ж змушує, тоді як корм можна використовувати тільки несильно уражені ділянки запасів. У продажу існують спеціальні кормові добавки та препарати інактиватори мікотоксинів. У разі годування пліснявим або гнилим сіном такі засоби потрібно обов’язково додавати в раціон, щоб запобігти найважчим наслідкам для тварин через годування непридатним кормом.

Запобіжні заходи

Під час згодовування будь-якого зіпсованого сіна потрібно дуже ретельно стежити за станом тварин. Також рекомендується включити в раціон кормові добавки, що сприяють підвищенню імунітету і збереженню здоров’я травної системи.

Найчутливішими до поганої якості сіна є коні, свині та птиця, тому годувати їх затхлим, гнилим або запліснявілим сіном украй небажано навіть в екстрених ситуаціях. ВРХ і ВРХ може досить тривалий час харчуватися неякісним сіном, але при цьому потребує ферментних та імуностимулюючих препаратів, а також кормових добавок для збереження мікрофлори рубця і підтримання здоров’я органів травлення.

Головні інсайти 2025 року для власників тварин.